K2_DATE_FORMAT_LC2

«Кожен райцентр матиме фізкультурно–оздоровчий комплекс»

K2_WRITTEN_BY_MALE 
K2_RATE_THIS_ITEM
(0 K2_VOTES)

— 2009 рік оголошено Роком молоді. На що чекати молодим українцям, для яких традиційно не вирішеними лишаються два важливі питання — працевлаштування і дороговартісне житло?

— Завдання Міністерства — сконцентрувати зусилля органів влади, державні ресурси на вирішенні ключових проблем молодої людини — робота, житло, здоров’я й освіта. І головна мета держави — створити умови, аби молода людина мала шанс досягти успіху на батьківщині. По–перше, ми підготували зміни до закону про перше робоче місце, які гарантували б захист молодим фахівцям. Друге питання — це молодіжне житлове будівництво.

Переконаний, цього року дер­жава перейде до реалізації не просто програми молодіжного житлового кредитування, а до широкомасштабної реалізації програми доступного соціального житла. Відповідні рішення і закони ухвалено. Але, водночас, я не виключаю, що фінансово–економічна криза може призупинити багато програм, що стосуються молоді. Ми максимально на рівні міністерства протистоятимемо цьому, адже під удар кризи потрапляє передовсім молода людина і молода сім’я.

— Для України демографічна проблема лишається дуже гострою. Причому демографів турбує не стільки рівень народжуваності, скільки смертності. Звісно, що питання здоров’я нації стоїть на першому місці. Уряд, як відомо, розробив соціальну програму «Здорова нація». Чи може вона реально вплинути на ситуацію? Що планується зробити?

— Це вперше держава по–іншому подивилася на питання, як формувати здорову націю. В Україні — найбільша кількість лікарів серед європейських країн, найбільша кількість «койкомісць» у лікарнях, але при цьому нація здоровішою не стає. Найважливіше завдання для нас — зберегти здоров’я здорового. Зрозуміло, що голов­ний спосіб досягнення цього — здоровий спосіб життя, фізична культура, рухова активність.

Програма «Здорова нація» передбачає новий підхід до фізичного виховання в школі, реформу ДЮСШ, соціальну рекламу і пропаганду здорового способу життя. Це, безумовно, і будівництво спортивних об’єктів для масового споживача — майданчики, спортивно–оздоровчі комплекси з басейном. Вже затверджено Державну програму спортивних споруд із генеральним планом розвитку будівництва спортивних об’єктів як по регіонах, так і по видах спорту. Тому ми ставимо завдання, щоб за п’ять років кожен районний центр мав мінімум один фізкультурно–оздоровчий комплекс.

Окрім того, програма передбачає затвердження соціальних нормативів, законодавчих вимог до кожної місцевої громади — кількість спортивних майданчиків, басейнів, кількість людей, охоплених фізичною культурою і спортом з розрахунку на десять тисяч осіб. Сьогодні у нас приблизно шість відсотків українців займаються спортом. Це лише 30 відсотків від потреб, які держава забезпечує спортивними об’єктами. І тому не можливо залучити людину до спорту, якщо поруч з її будинком немає спортивного майданчика, якщо не працює інструктор–організатор зі спорту.

Ця програма передбачає створення в кожному місті рекреаційних парків, велосипедних доріжок. Цілий блок програми складає комплекс заходів із поліпшення культури харчування населення, з повною забороною реклами алкоголю, тютюну, а також створенням територій, вільних від алкоголю та куріння. Програма ще передбачає зменшення травматизму на роботі, на дорозі, в побуті.

Елементи цієї програми вже почали реалізовувати, і вона почала б діяти в повному обсязі вже з 1 січня, якби не фінансова криза. Але у зв’язку з тим, що «Здорова нація» передбачає на першому етапі серйозні видатки капітального характеру, її впроваджуватимуть поетапно протягом наступного року, виходячи з можливостей держбюджету.

— Восени минулого року Україна була вражена — на уроках фізкультури, один за одним померло семеро школярів. На вашу думку, що слід робити з фізичною культурою в школі, аби подібні трагедії не повторювалися?

— Я є категоричним противником скорочення уроків фізкультури, бо буде ще гірше. Не урок фізкультури винен у тому, що трапилися трагедії. Проблема глибша — система фізичного виховання не дає можливості дитині протягом навчання в школі розвивати фізичну активність гармонійно. Дві–три години на тиждень уроків фізкультури — цього дуже мало. А сам по собі урок фізкультури передбачав тестову систему, що мала на меті максимальне фізичне навантаження на організм дитини. Виходить, що дитина протягом тижня рухається мало, але дві години на її організм дають максимальне фізичне навантаження, що недопустимо. На додачу, нормативи, які виконували школярі, прийнятні хіба що для професійних спортсменів, а не для дитини. За нашою ініціативою ці нормативи відмінили.

Наш підхід до фізичного виховання в школі такий: уроки фізкультури повинні носити оздоровчий характер. На нашу думку, обсяг рухової активності дитини протягом тижня має бути 8—12 годин, в залежності від стану здоров’я і фізичних можливостей. Це не означає, що має бути 12 уроків фізкультури. Дитина повинна організовано, під контролем дорослих, постійно бути в русі — на уроці фізкультури, між уроками, перед уроками або після, в позаурочний час, а також на вихідних — разом із батьками. Тому і стоїть перед нами завдання: розробити до 1 вересня нову систему фізвиховання.

Другий момент. На уроці фізкультури і під час навчання дитина обов’язково повинна здобути необхідний рівень знань про особливості рухової активності та здоровий спосіб життя. І, звичайно, повинен бути постійний медичний контроль за станом функціональних систем організму — перш за все, це серцево–судинна і дихальна система.

— Але щоб дитина займалася спортом, їй потрібно створити належні умови — подбати про спортивні майданчики, дитячо–юнацькі спортивні школи...

— Цього року ми почали і реформу дитячо–юнацьких спортивних шкіл, їх у нас 1688. Затверджено положення, яке дало сьогодні повноваження Міністерству спорту зайти в кожну дитячу спортивну школу, перевірити її, акредитувати. І за підсумками цих дій вийти на оновлену систему фінансування, на матеріально–технічне переоснащення, на заміну обладнання в ДЮСШ, а також вийти на новий рівень оплати роботи тренерів і спеціалістів, які там працюють.

Крім того, в Україні активно будуються вуличні спортивні майданчики. Програма, яка у 2005 році була започаткована, знайшла підтримку на рівні органів місцевої влади і приватного бізнесу. І тепер на кожен збудований державою спортивний майданчик ще два будується за кошти або місцевого бюджету, або приватного бізнесу. Усі місцеві бюджети минулого року передбачили у своїх видатках кошти на фізичну культуру і спорт. Тоді як до 2005 року видатків на будівництво спортивних об’єктів не було навіть у центральному бюджеті. Минулого року ми перейшли від будівництва просто вуличних майданчиків до капітальних споруд — льодових палаців, тенісних кортів, басейнів.

Детали на http://www.umoloda.kiev.ua/number/1323/188/46701/

K2_READ 10403 K2_TIMES K2_LAST_MODIFIED_ON K2_DATE_FORMAT_LC2

K2_LEAVE_A_COMMENT

Make sure you enter the (*) required information where indicated.
Basic HTML code is allowed.

© 2008-2016 gorbunok.com
Gary Jennings Jr. Authentic Jersey